The post Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності first appeared on «Інтелект».

Наша рідна громада! Наша добра мала Батьківщино!

Процвітання тобі ми бажаємо знову і знову!

Хай щаслива зоря, земляки наші, вас не покине!

Хай з вами завжди будуть Віра, Надія й Любов!

The post «Я люблю тебе, мій рідний край!» first appeared on «Інтелект».

З 1 по 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек  щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек (наказ МОН України від 12.08.2014 № 931).

Здобута Україною незалежність і побудова суверенної держави обумовили необхідність підвищення ролі бібліотек у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності й патріотизму. Щоб пишатися рідним краєм і любити його, важливо добре  знати його історію, мову, культуру.  Зміст краєзнавства формується навколо таких     базових чинників, як природа, історія, соціальна сфера, що мають територіальну єдність у межах незначних за розмірами адміністративних одиниць. У цьому контексті краєзнавча робота є тим засобом виховання, який передбачає вільний вибір і необмежені можливості для творчості особистості в опануванні знань про різні сфери матеріального й духовного життя людей, локально близьких територій та набутті на цій основі певного соціального досвіду. Сучасний інтерес суспільства до проблем краєзнавства сприяє  усвідомленню того, що любов до Батьківщини, почуття патріотизму, відповідальності за її долю формуються з дитинства. Освіта дітей завжди починається з ознайомлення з найближчим навколишнім світом і людьми, які живуть поряд. Саме цю роль виконує краєзнавство.

Шкільна бібліотека як обов’язковий структурний підрозділ закладу загальної середньої освіти і важлива складова його освітнього простору  займає важливе місце у системі краєзнавчої роботи. Вона сприяє духовно-етичному вихованню молоді, оскільки, привертаючи до читання молодь, передбачає збереження духовної спадщини, дбайливе ставлення до Батьківщини, у тому числі й «малої».

У просвітницькій краєзнавчій роботі шкільних бібліотек умовно можна виокремити три основні тематичні комплекси: еколого-природознавче краєзнавство, історичне краєзнавство, літературно-мистецьке краєзнавство. Заходи з краєзнавства спрямовані на виховання поваги до книги, формування національної свідомості, любові до рідної землі, готовності до праці й захисту Вітчизни, передачі молодому поколінню надбань нашого народу, багатства духовної культури, формування особистих рис громадянина України. Вивчення культурної спадщини рідного краю, його звичаїв,  традицій, народних обрядів, організація і проведення народних свят, українських вечорниць, релігійних свят посідають одне з головних місць у  краєзнавстві. Велику увагу важливо приділити популяризації історико-краєзнавчої літератури про пам’ятки культури, народну творчість, місцевий фольклор як найважливіший засіб естетичного й патріотичного виховання молоді. Видатний педагог В. О. Сухомлинський з цього приводу писав: «Та найголовніше питання, яке не давало мені спокою протягом усіх років роботи, це питання про те, як ввести маленьких школярів у великий світ суспільного життя, як домогтися того, щоб кожна дитина бачила не тільки своє село, місто, красу річки, на берегах якої пройшло її раннє дитинство, а й величезний, неосяжний світ своєї Батьківщини?».

Адже людина, яка пам’ятає про своє коріння, є більш свідомою, достойною, сильною й інтелігентною.

Задля сприяння реалізації зазначених проблем цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек відбуватиметься під гаслом «Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності».

Головна мета Всеукраїнського місячника – сприяння поглибленню пізнавального інтересу учнів до рідного краю як складової України, виховання у них поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини, пробудженню почуття національної свідомості, любові та поваги до своєї Батьківщини.

Загальний науково–методичний супровід організації та проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек здійснюватимуть Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України та головний координаційний науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України – Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України.

Результати місячника   будуть висвітлюватися на Всеукраїнському вебінарі.

Кращі матеріали з досвіду роботи шкільних бібліотекарів відповідно    до заявленої тематики (презентації, відеоролики, буктрейлери)  розміщуватимуться на порталі Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського на сторінці «Бібліотечному фахівцю» в рубриці «Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек».  Всі, небайдужі, друзі гімназії «Інтелект», долучаємося до проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек.

The post ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МІСЯЧНИК ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК first appeared on «Інтелект».

 бачать і пізнають світ і самих себе.

В.О. Сухомлинський

  Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку 2 квітня (починаючи з 1967 р.) у день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875 рр.). Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

В історії літератури мало знайдеться письменників, які би заслуговували на звання: «Великий казкар», «Добрий чарівник», «Король казок».

У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати і співпереживати.

Друге квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам і художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена.

Першим лауреатом Міжнародної премії імені Г.К. Андерсена стала англійська письменниця Елеонор Фарджон у 1956 р., а 1958 премію одержала Астрид Ліндгрен із Швеції. Лауреатами Міжнародної премії стали відомі дитячі письменники Джанні Родарі, Туве Янссон, Кристине Нестлінгер, Джеймс Крюсс, Богумила Ржига, Катарина Патерсон, Тетяна Маврина, Всеволод Нестайко та інші.

Найкращі дитячі книжки:

• Алан А. Мілн – «Вінні Пух»;
• Льюіс Керролл– «Аліса в країні Чудес»;
• Астрід Ліндгрен– «Пеппі Довга панчоха», «Пригоди Малюка та Карлсона»;
• ТувеЯнссон – низка книг про Мумі-троля;
• ДаніельДефо – «Робінзон Крузо»;
• Джеральд Дарелл– «Моя сім’я та інші тварини»;
• РоальдДал – «Чарлі і шоколадна фабрика»;
• Памела ЛіліанТреверс – «Мері Поппінс»;
• ДжанніРодарі – «Пригоди Чипполіно», «Золотий голос Джельсаміно»;
• Антуан деСент-Екзюпері – «Маленький принц»;
• ДжеймсКрюс – «Тім Талер, або Проданий сміх»;
• Марк Твен– «Пригоди Тома Сойєра та Геккльбері Фінна»;
• ДжонатанСвіфт – «Мандри Гуллівера»;
• Редьярд Кіплінг– «Книга джунглів», «Ріккі-Тіккі-Таві»;
• РафаельСабатіні – «Одісея капітана Блада», «Хроніки капітана Блада»;
• Роберт ЛуїсСтівенсон – «Острів скарбів»;
• Жуль Верн– «П’ятнадцятирічний капітан», «Діти капітана Гранта»;
• Сельма Лагерлеф– «Дивовижна подорож Нільса Хольгерссона з дикими гусями по Швеції».

Найкращі твори української дитячої літератури:

• Всеволод Нестайко – «Тореадори з Васюківки»;
• Наталя Забіла – «Ясоччина книжка», «Про малят і про звірят»;
• Марія Познанська – «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі»;
• Микола Трублаїні – «Крила рожевої чайки», «Лахтак», «Шхуна «Колумб», «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку»;
• Анатолій Костецький – «Мінімакс – кишеньковий дракон, або День без батьків»;
• Оксана Іваненко – «Лісові казки»;
• Олександр Дерманський – «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги»;
• Марина та Сергій Дяченки – «Пригоди Марійки Михайлової», «Габріель і сталевий лісоруб»;
• Леся Вороніна – «Таємне товариство боягузів»;
• Ніна Воскресенська – «Легенда про Бовдура Великого», «Дивовижні пригоди Наталки в країні часу»;
• Марина Павленко – «Лісовичок повертається».

10 українських дитячих книжок, про які знає весь світ:

• Василь Голобородько – “Віршів повна рукавичка”, 2010;
• «Рукавичка», народна казка, 2011;
• Мар’яна Савка –«Казка про Старого Лева», 2011;
• Іван Андрусяк – «Вісім днів із життя Бурундука», 2012;
• «Ріпка. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко», 2012;
• Романа Романишин, Андрій Лесів –«Зірки і макові зернята», 2014;
• Леся Українка –«Лісова пісня», 2014;
• Роман Скиба – «Із життя хитрих слів», 2013;
• Тарас Прохасько, Мар’яна Прохасько– «Хто зробить сніг», 2013;
• Романа Романишин, Андрій Лесів– «Війна, що змінила Рондо», 2015.

Книга! Вона поруч  з нами від самого народження. Перші казки, оповідання та вірші читають нам мама і тато, братик і сестричка. З книгою кожен із нас може мандрувати в минуле і в майбутнє. Про все на світі розповідає книга.

Дитяча книга – перша сходинка до пізнання безмежного, чарівного, дивовижного світу – життя. Читайте книжки, приходьте до бібліотек та пізнавайте цей дивовижний світ!

The post «Чарівний світ дитинства»: 2 квітня Міжнародний День дитячої книги first appeared on «Інтелект».

Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку “Кобзар”, розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.

Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ …

Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це. Зауважимо лише, що за своє коротке життя, а прожив він чимало, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми – життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка!

The post Ми не забули тебе, Тарасе! first appeared on «Інтелект».

Нагадаємо коротку біографію видатної української  поетеси.

Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач (1871-1913)  Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати. 6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.

Збірки: «На крилах пісень» (1893) «Думи і мрії» (1899) «Відгуки» (1902) Інші твори: перший вірш «Надія» (1880) вірші «Конвалія» і «Сафо» поезія «Contra spem spero!» (1890) драма «Блакитна троянда» (1896) драматичну поему «Одержима» (1901) драматична поемі «Кассандра» (1907) драма «Руфін і Прісцілла» драматична поема «Бояриня» поема «Оргія» драма «Камінний господар» драма «Лісова пісня» оповідання «Така її доля»і «Святий вечір» казки «Три перлини», «Чотири казки зеленого шуму», «Лелія», «Біда навчить», «Метелик» повісті «Жаль» і «Приязнь» передсмертна повість «Екбаль Ганем»

Сотні заходів, конкурсів і марафонів відбуваються   з нагоди цієї ювілейної дати по  бібліотеках, школах, ліцеях і будинках культури України.

Гімназія «Інтелект» долучилася до Всеукраїнської мережевої бібліотечної акції з нагоди відзначення 25 лютого 2021 року 150-річчя з дня народження видатної української письменниці Лесі Українки «Вірші Лесі Українки – джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу», яку проводить головний координаційний науково-методичний центр шкільних бібліотек ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Акція починається у Всесвітній день читання вголос. Приєднуйтесь до мільйонів людей у всьому світі для підтримки читацької грамотності! Це свідчить: вплив Лесі Українки відчувається навіть після 150 років від її дня народження!

The post Зоря поезії Леся Українка first appeared on «Інтелект».

Сім років відділяють нас від подій Революції Гідності – лютневих днів, коли кращі з кращих віддали своє життя за право жити у вільній державі. Народ назвав їх Небесною Сотнею – українців та іноземців, які загинули в Києві на Майдані. Вони пішли у Вічність — за честь, за волю, за право бути Громадянином.

З нагоди вшанування Героїв Небесної 19 лютого  в гімназії пройшли виховні години, де учні  згадали події Революції Гідності, коли в центрі європейської столиці лилась кров і від куль снайперів гинули беззбройні протестувальники. Скорботну картину доповнювали відеокадри тих трагічних подій та пісні, присвячені Героям Небесної Сотні. Учні  ознайомились з матеріалами, в яких висвітлюється подвиг героїв Небесної сотні та воїнів АТО.

Хай в кожній хаті,  небайдужі до цієї події, запалюють свічку та
вшанувують пам’ять про загиблих хвилиною мовчання!

Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним!

The post «Небесна Сотня – ангели, що тримають небо» first appeared on «Інтелект».

Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Мова та її нарічча стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас дуже широкі можливості. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова.

Зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано – не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова – це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.

У 1999-му році, за даними проекту DilovaMova.com, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітне свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

Зроблені кроки по збереженню і поширенню рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо цінно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.

Центральна ідея Дня рідної мови — заохотити людей спілкуватися рідною мовою; нагадати людям, що багато «маленьких» мов підходять до межі зникнення, бо носії поступово перестають ними користуватися.

І ми віримо, що наша українська мова буде рости і розквітати разом із своїм народом!

The post Мова – духовний скарб нації. first appeared on «Інтелект».

The post День Соборності України – єднання сили й духу народу first appeared on «Інтелект».

Сьогодні, 21 листопада, в День Гідності та Свободи, ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні та усіх українських воїнів, які беруть участь у війні на Сході України, усіх тих, хто власним життям, своєю жертовністю демонструють щире прагнення українців жити у вільній, демократичній й суверенній державі.

Нинішній день – це незаперечний доказ відродження Української нації, нашої держави. На жаль, за це українці вже заплатили високу ціну – розстріляні Герої на Майдані, загиблі в зоні бойових дій. Пам’ятаймо, що без глибокого усвідомлення таких цінностей, як свобода та гідність, неможливо побудувати успішну Українську державу, за щасливе прийдешнє якої і досі гинуть наші співвітчизники.

З нагоди Дня Гідності та Свободи бажаємо мирного неба над українською землею, добробуту й злагоди в українських родинах.

Слава Україні! Слава Героям!

The post Героям слава! first appeared on «Інтелект».

The post Дитячі серця відкриті до добра first appeared on «Інтелект».

The post Бережемо наш дім – планету Земля! first appeared on «Інтелект».