СТРАТЕГІЯ

розвитку

Дружківської гімназії «Інтелект»

Дружківської міської ради

Донецької області

м. Дружківка

Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Головна мета реформи Нової української школи – створити школу, у якій буде приємно навчатись і, яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті. Тому сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується інтенсивними пошуками нового в теорії та практиці навчання й виховання учнів.

Законом України «Про освіту» передбачено, що саме для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються освітні заклади нового типу. Вони покликані відродити й примножити інтелектуальний потенціал України, дати можливість учням здобути знання понад обов’язковий загальноосвітній рівень, розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих здібностей і обдарувань.

Повноцінна реалізація допрофільного та профільного навчання потребує цілеспрямованого формування контингенту учнів, створення відповідного навчально-методичного забезпечення для кожного напрямку навчання, використання специфічних форм і методів для роботи з учнями з більшою мотивацією до навчання та підвищення професійної компетентності вчителів.

Концепція забезпечення діяльності та розвитку Дружківської гімназії «Інтелект» ґрунтується на положеннях міжнародних правових актів та чинного українського законодавства:Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про сприяння соціального становлення та розвитку молоді в Україні», Державного стандарту базової та повної середньої освіти, Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ ст.), Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Нової української школи, наказів Міністерства освіти і науки України.

Реформа Нової Української школи передбачає суттєву зміну структури середньої школи, щоб максимально урахувати фізичні, психологічні, розумові здібності дитини кожної вікової групи.

Новий базовий Закон «Про освіту» передбачає три рівні повної загальної середньої освіти.

Тому, гімназія «Інтелект» буде реорганізовано в ліцей – заклад середньої освіти ІІІ ступеня, що забезпечує профільну середню освіту.

Ми бачимо збалансування гуманітарної і природничо – математичної освіти, зберегти добрі традиції й забезпечити високий рівень природничо – математичної освіти та вивчення інформаційно – комунікаційних технологій у ліцеї.

У рамках профільної освіти старшокласник обирає академічне спрямування навчання із поглибленим вивченням окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання в університеті.

Гімназія має такий досвід. Створений у 1997 році ліцей «Інтелект» , який забезпечує здобуття освіти понад державний мінімум, здійснював науково – теоретичну гуманітарну та загальнокультурну підготовку здібних і обдарованих дітей, було реорганізовано у гімназію з 2005 року.

Ліцей спроможний прийняти 500 учнів для здобуття профільної освіти.

Педагогічні працівники гімназії, працюючи за двома профілями (математичний та історико – філологічний) також мають досвід роботи у профільній школі – ліцеї, мають відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечують результативність та якість своєї роботи, що підтверджується наказами міського відділу освіти та рейтингом шкіл Донецької області 2017 – 2025 р.р.

Актуальність.

Відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VIII, освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями.

Місія школи: розвиток особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, шляхом формування компетентностей, які необхідні для успішної самореалізації відповідно викликам часу.

Необхідність розробки концепції забезпечення діяльності та розвитку навчального закладу випливає із зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на освітній процес.

Зовнішні фактори:

– створення конкурентно-спроможних умов між навчальними закладами міста та області щодо залучення учнів до навчального закладу;

– споживче ставлення батьків учнів до процесу навчання та виховання дітей та бажання перекласти відповідальність за освіту дітей на навчальний заклад;

– задоволення запитів громадськості щодо результативності навчання та виховання учнів.

Внутрішні фактори:

– оновлення змісту освіти через створення інноваційного інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу;

– підвищення якості освіти через зростання професіоналізму вчителя;

– морально-духовне становлення учнів у процесі громадянського, національно-патріотичного виховання в освітньому просторі.

Враховуючи зовнішні та внутрішні фактори, потрібно:

– впроваджувати інноваційні технології в освітній процес;

– розвивати профільну освіту;

– створювати модель школи, яка сприяє всебічному розвитку учнів, формування їх творчих здібностей, створення умов для самореалізації особистості, її прагнення до успіху;

– створювати ефективну модель роботи з обдарованими учнями;

– здійснювати виховну роботу, спрямовану на розвиток свідомого громадянина, патріота України.

Цілі та завдання, що ставить перед собою гімназія «Інтелект».

Гімназія “Інтелект” ставить перед своєю освітньою діяльністю ціль – здійснити перехід до якісно нової освіти гімназистів на підставі формування в них уміння самостійно вчитися, критично мислити, користуватися новітніми інформаційними технологіями, здатності до самопізнання і самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності, вміння і навичок, необхідних для життєвого і професійного вибору.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити цілу низку наступних завдань:

гармонійно поєднати освіту і виховання;
сформувати національну свідомість;
реалізувати особистісно орієнтований підхід до навчання та виховання гімназистів;
запровадити навчально-виховний процес інноваційні технології;
розвинути комунікативне середовище шляхом удосконалення самоврядування в

гімназії;

задовольнити потреби сім’ї та суспільства щодо повноцінного компетентно освітнього, психологічного та фізичного розвитку учнів;
сформувати інформаційну культуру гімназистів, а саме: розвивати системне, логічне та алгоритмічне мислення у контексті розвитку їх творчих здібностей;
організувати науково-дослідницьку діяльність гімназистів для виконання процесу навчання й профорієнтації;
навчати учнів роботі з науковою літературою, формування культури наукового дослідження;
залучати наукових працівників до читання лекцій гімназистам, керівництва науковими роботами, рецензування наукових робіт, до підготовки, організації та проведення науково-практичних конференцій, турнірів тощо;
виховувати громадянина України – носія національних цінностей та загальнолюдських надбань.

Очікувані результати:

– розвиток цілісної системи навчання і виховання, яка забезпечить формування компетентностей необхідних для успішної самореалізації кожного учня у суспільстві, збагатить її фізичне і духовне здоров’я;

– створення позитивного іміджу школи та підвищення престижу навчального закладу в місті;

– забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної, якісної освіти відповідно до вимог суспільства;

– підвищення рівня навчальних досягнень учнів;

– підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів;

– зростання творчої активності педагогів, ефективне використання в освітньому процесі інноваційних педагогічних технологій;

– створення інтегрованого різнопрофільного освітнього середовища;

– виявлення творчо обдарованої учнівської молоді.

Показники ефективності:

– збільшення кількості учнів у навчальному закладі;

– покращення якісних показників ЗНО, ДПА, НМТ результатів предметних олімпіад, мистецьких конкурсів;

– зростання позитивного іміджу та конкурентоздатності навчального закладу.

Основні принципи діяльності навчального закладу:

демократизація у принципах управління – співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога; перевага управління справами, а не людьми; перехід від надмірного адміністрування до ділового спілкування; колегіальність у прийняті управлінських рішень; розвиток громадських спілок та об’єднань;
гуманізація стосунків між усіма учасниками освітнього процесу; створення сприятливих умов для творчої самореалізації учнів та педагогів; утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві; діяльність за принципом – учитель не просить, а пропонує; створення умов для реалізації цілей освітнього закладу;
особистісно-зорієнтований підхід: розуміння свободи вибору людини у обранні шляхів до самореалізації, створення умов для досягнення особистісного росту; безоцінне прийняття іншої людини у міжособистісних стосунках; прийняття гуманістичних принципів як принципів внутрішньо особистісних; прийняття факту, що воля та вибір людини індивідуальні, неповторні, самобутні;
модернізація: інтенсивне використання інформаційно-комунікаційних технологій; створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації, залучення ресурсів і можливостей глобальної мережі Інтернет;
диференціація і мобільність: створення умов для становлення багатопрофільного, варіативного навчання; обізнаність з розвитком світового і, зокрема, європейського освітнього простору, мобільне реагування на процеси реформування національної школи; створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів;
забезпечення практичної спрямованості освіти: орієнтація змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у освітньому просторі, вміння приймати рішення і діяти в правовому полі (вирішення питання якості і доступності освіти; інтегрування в європейський освітній простір; спрямованість педагогічного менеджменту на забезпечення конкурентоспроможності сучасного випускника на ринку праці, здатності його відслідковувати причини та наслідки власних життєвих подій, будувати альтернативні моделі соціального самовизначення;
варіативність забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм і засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів; поглиблення й розширення практичної спрямованості навчальних програм, диференціація та індивідуалізація освітнього процесу;
науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;
наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; діючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;
полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури; процесі
інтегрованість передбачає, що в освітньому процесі реалізуються міжпредметні зв’язки з предметів загальноосвітнього та мистецького циклів;
перспективність забезпечення випередження в освітньому процесі відповідно до сучасних потреб суспільства.

Шляхи реалізації концепції навчально-виховної діяльності Дружківської гімназії «Інтелект»:

У своїй діяльності педагогічний колектив гімназії «Інтелект» буде користувався положенням про те, що становлення та подальший розвиток нововведень не терпить швидкої реалізації. Тільки через кілька років, поступово реалізуючи висунуті завдання, можна досягнути поставленої мети – забезпечення здобуття гімназистами освіти понад державний освітній мінімум у поєднанні з науково-практичною підготовкою талановитої учнівської молоді шляхом залучення її до науково-дослідницької діяльності.

Реалізувати запропоновану концепцію можна шляхом:

озброєння вчителів новітніми освітніми технологіями, технологіями ціннісних орієнтацій та вмінь, необхідних для життєдіяльності в сучасному світі;

– широкого впровадження нових інтерактивних форм навчання, інформаційних та комунікативних технологій;

– залучення гімназії до участі в міжнародних навчальних програмах з метою отримання накопиченого на сьогодні світового досвіду;

– організації з гімназистами позакласної та позагімназиської роботи для створення атмосфери сприяння розвиткові громадської позиції, почуття причетності до світових цінностей та світового громадянства;

– розробки проекту діяльності ліцейського самоврядування в гімназії з метою залучення учнів до вирішення реальних проблем і набуття навичок ведення демократичних дискусій та дії в правовому просторі;

– створення та постійної праці наукового товариства учнів гімназії з метою залучення учнів до наукового пошуку, стимулювання активної участі в науково-дослідницькому житті України.

Зміст та мета профільного навчання

Мета профільного навчання: забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття профільної середньої освіти ; гарантування неперервної освіти впродовж усього життя; виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Основними завданнями профільного навчання є:

– створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи у процесі їхньої освітньої підготовки;
– забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення учнів, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

– формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної компетентностей учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:

– фуркації ( розподілі учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

– варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально – методичного забезпечення);

– наступності та неперервності ( між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

– гнучкості ( змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного забезпечення через використання нових комп`ютерних можливостей, електронних підручників та авторських програм);

– діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів для їх обґрунтованої орієнтації на філологічний, суспільно-гуманітарний, мистецький профіль навчання).

Ідеальна модель сучасного вчителя

Сучасний вчитель – це професіонал, який знаходиться у постійному творчому пошуку. Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Учитель сучасного закладу освіти повинен не лише давати знання, а й формувати духовно інтелектуальну творчу особистість, адаптовану до сучасних вимог, різнобічно розвинену, соціально зрілу, яка успішно засвоює ціннісний досвід поколінь, виробляючи свій власний досвід діяльності, творчості, спілкування.

Головними технологіями формування сучасного конкурентоспроможного вчителя є :

– технологія саморозвитку , самовдосконалення, самореалізації, підвищення професійно-фахового та індивідуально- особистісного рівня впродовж всієї педагогічної діяльності та всього життя ;

– технологія методичної мобільності і оновленого способу мислення;

– технологія системного застосування компетентнісних , особистісно зорієнтованих знань, умінь та навичок в освітньому процесі ;

– технологія інноваційності та вміння адаптуватися у сучасному освітньому просторі;

– технологія критичного мислення;

– технологія формування системи цінностей з урахуванням особистих запитів , норм ситуації та естетичних уподобань для формування духовно-ціннісних орієнтацій учнів.

Сучасний вчитель – це особистість, яка є дослідником, творцем нових знань, наставником успішного життя майбутніх поколінь.

Ідеальна модель сучасного випускника

Сучасний випускник – це спостережливий, креативний, творчий, інтелектуально зрілий, самостійний у виборі дій та рішень учень, який ставить перед собою чіткі цілі, вміє аргументувати та доводити свої судження, має критичне мислення. Сучасний учень бере активну участь у громадському житті навчального закладу, працює над розвитком своїх творчих та лідерських здібностей, здатний усвідомити свою індивідуальність, професійно зорієнтований, має соціальні та моральні переконання, сформований громадянський світогляд, морально зрілий і готовий до самовизначення.

Основні орієнтири особистості випускника:

– відповідальний: має високий рівень самосвідомості та самодисципліни, поважає себе та оточуючих, здатний нести відповідальність за свої дії;

– гуманний: проявляє милосердя, доброту, співпереживання;

– духовний: має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, спілкуванні, відчутті прекрасного;
– творчий: наділений здібностями, знаннями, вміннями та навичками;

– практичний: знає основи комп’ютерної грамотності, має естетичний смак, гарні манери, знає й поважає Конституцію й закони України, є прихильником здорового способу життя.

Стратегія розвитку