Ні, я жива, я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!
Леся Українка
Відчуваєте порожнечу всередині? Не варто заповнювати її тістечками… Почитайте розумну книгу! Ця порада стане в нагоді не тільки тим, хто бажає схуднути, а й тим, хто прагне самовдосконалення.
Але, на жаль, у двадцять першому столітті, столітті розвитку технологій, авторитет друкованого слова стрімко падає. Фільми, ігри, інтернет-ресурси дають змогу людям без усіляких зусиль відірватися від реальності. Та це забирає у нас можливість мислити й розвиватися. Виходить, що людство ігнорує життєвий досвід, почуття, емоції, які вкладали талановиті митці у свої книги? Ні! Є ті, для котрих вони стають орієнтирами у житті.
Одна із цих митців – Леся Українка!
Поетеса, драматург-новатор, публіцист, критик, громадський діяч – це лише незначний перелік характеристик Лесі Українки. Її життя стало прикладом боротьби, а її зброя – це слово, яке й зараз є актуальним. Вона зробила величезний внесок у розвиток української культури. Її вислови додають наснаги, віри в себе.
Життя Лесі Українки – постійна боротьба не тільки з хворобою, а й з самою собою. Були періоди, коли руки в неї опускалися, не було тієї сили, що колись була. І що робила письменниця? Продовжувала жити, вірити в себе, творити крізь сльози.
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
Маючи страшний діагноз: туберкульоз кісток, вона розвивалася, читала книги та перекладала їх, вивчала іноземні мови, писала, знайомилась з іншими письменниками. Так чому ж ми, будучи здоровими , не робимо того, що робила вона? Треба робити, беручи приклад, треба слухати її слова, не можна здаватися, треба вірити так, як вірила Леся Українка, читати її твори, і тоді вже в нас будуть вірити так, як ми повірили їй!
#Фестиваль_Шукай_краси_
Аміна Ісаєва 8-Б клас
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.